A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
ТУЗЛІВСЬКА ОБ'ЄДНАНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Одеська область, Татарбунарський район

Історична довідка

 

 

ТУЗЛИ

   Село Тузли розташовано в 4 км від Чорного моря, на березі озера Бурнас, в 38 км від районного центру.

    Поселення Тузла засновано в кінці ХVІІІ віку чабанами, які кочували в придунайському степу зі своїми отарами поблизу солеварень, звідки і отримало назву від тюрського слова Туз – сіль (Тузлук – ропа, саламур. Тузла – солеварня.)

   Після російсько – турецької війни 1806-1812 рр. на озерах Тузлівської групи (Бурнас, Алібей, Шагани) з’являється виробництво самосадной солі.

    Для керівництва цим виробництвом була створена Контора СоляногоУправління, тому село в першій половині ХІХ століття інколи ще називали просто Контора.

   Згодом біля контори стали створюватись постійні садиби. До 1825 року, крім двох будинків, сараю та льоху, які належали конторі, там нараховувалось 21 хата, 17  землянок. Мешканці, які проживали на цій території були зараховані до м.Акерману.

   Згодом сюди стали прибувати немало біженців від поміщиків з Полтавської та інших губерній України. Крім українців, сюди поселились росіяни, молдовани, а також представники з інших національностей.

    В самостійний населений пункт село відділилось приблизно на початку 30-х років ХІХ ст..

   У 1940 році в селі Тузли були створені два колгоспи «Красная Украина» та «Красний пограничник», які  об’єднали біля 500 селянських господарств.

   Після війни на території села знаходилась центральна садиба колгоспу «Победа», за яким були закріплені 4,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4,4 тис. орної землі, 186 багаторічних насаджень. Висівалось 2,2 тис. зернових, 430 га технічних та 1,3 тис. га кормових культур; вироблялось 4,8 тис тонн зернових культур, 288 тонн мяса, 1,1 тонн молока. Було в наявності 38 тракторів, 35 автомашин, 12 комбайнів. В Тузлах було розміщено кефальне господарство «Межколхозрыбаксоюз».

   В роки Великої Вітчизняної війни 330 мешканців села воювали проти ворожих військ, 169 повернулись з полю бою, 48 з них з бойовими-фронтовими нагородами. Хоробро і чесно боролись наші земляки. З орденами Вітчизняної війни  І ступені повернулись з фронту: Скобєлев Юрій Матвійович, Кравець Олександр Трохимович. З орденами ІІ ступеня  повернулись Колотинський Григорій Артемович. З орденом Червоного Бойового Прапора повернувся Ескаревський Харитон Борисович. Шість фронтовиків прийшли з війни з орденами Червоної зірки, десять - нагороджені орденами Слави ІІІ ступеня, дев'ятнадцять - з медалями "За відвагу", дев'ять - "За бойові заслуги".

  В пам'ять про ті роки 1968 році в селі був встановлений пам’ятник воїнам односельчанам, загинули в роки ВВВ; в 1977 році - пам’ятник летенанту Черданцеву Н.Н., загинув в роки ВВВ; в 1952 році - пам’ятник Богомолову Н.Н. 

Перлиною архітектурного ансаблю села є церква Святого Архангела Михаїла, яка була збудована на березі лиману у 1840 році.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь