150-річчя від дня народження Василя Стефаника
14 травня 2021 року відзначається 150-річчя з дня народження Василя Стефаника- видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально- політичного життя України.
«Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями… Ми шануємо пам'ять Василя Стефаника як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину».(Максим Рильський»)
Ім'я Василя Стефаника вимовляється з особливою любов'ю. Він увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства під владою Австро-Угорської монархії, а згодом шляхетської Польщі.
Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником.
Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин – знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле.
Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища.
Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг.
Жив у боргах. Соромився своєї бідності.
Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері.
Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим.
Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним.
Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня, ім’я його поправу стоїть поряд з іменами найвизначніших літературних авторитетів.
Кожне слово в його новелах переповнене гуманним співчуттям до знедоленого західноукраїнського селянства. Воно змушує замислюватися над долею народу. З великою силою письменник розкрив красу душі простої людини, змученою непосильною працею на багатих і голодом, вдягненої в лахміття, обпаленої гарячим сонцем, холодними вітрами та морозами.
