Історія громади
На крайньому півдні України, серед рівнинних степів щедрого Буджаку, вздовж обривистих берегів причорноморських озер Бурнас та Солоне розкинулись простори Тузлівської територіальної громади.
СЕЛО ТУЗЛИ
Поселення Тузла було засноване в кінці XVIII століття чабанами, що кочували в придунайських степах зі своїми отарами поблизу солеварень, звідки і отримало свою назву від тюркського слова «Туз» – сіль (Тузлук – ропа, саламур; Тузла – солеварня, солоні промисли).
Після російсько-турецької війни 1806-1812 рр. на озерах Тузлівської групи (Бурнас, Алібей, Шагани) виник промисел самосадної солі. Для керівництва цими промислами була створена Контора Соляного Управління, тому село в першій половині XIX століття іноді ще називали просто Контора. Мешканці, які проживали тут, були зараховані до міста Аккерману. У самостійний населений пункт село виділилося, приблизно, на початку 30-х років ХІХ ст.
У 1940 році в Тузлах були створені два колгоспи – «Червона Україна» і «Червоний прикордонник». Після війни на території села знаходилася центральна садиба багатогалузевого колгоспу «Перемога». У Тузлах було розміщено кефальне господарство «Межколхозрибаксоюз». До 1959 року існував Тузлівський район.
СЕЛО ЛЕБЕДІВКА
Після російсько-турецької війни 1806-1812 рр. на Бурнаському мисі, утвореним Чорним морем і озером Бурнас, виник козачий кордон прикордонної варти. До середини Х1Х ст. він став іменуватися Кордоном Бурнаським № 236. В 1903-1913 рр. біля цього кордону стали селитися німецькі колоністи з с. Базар'янка.
Новий населений пункт отримав назву Бурнас (пізніше курорт Бурнас). Тюркське «Бурнас» перекладається як «носатий, довгоносий, з довгим носом».
У 1940-х роках тут знаходилася дача Юзефа Пілсудського і Казино.
У 1945 році Президією Верховної Ради УРСР селу присвоїли назву Лебедівка. У 2004 році Лебедівці було присвоєно статус курорту.
СЕЛО ВЕСЕЛА БАЛКА
Засноване в 1904 році українцями з різних сіл Аккерманського повіту. Назва від балки, на якій виникло.
СЕЛО НОВОМИХАЙЛІВКА
Засноване в 1921 році. Названо румунами Прінчіпеле Міхай. Назва дана по імені народженого в цьому році принца Міхая (рум. Прінчіпе «принц, князь»), згодом короля Румунії.
СЕЛО БЕЗІМ’ЯНКА
Засноване в 1911 році українцями, вихідцями з різних населених пунктів Аккерманського повіту. Спочатку мало назву – Безименка 1 (Перша), за румунів Безименко де Сус (Верхня), Безименко-Маре (Велика). Після приєднання в 1964 році Безименки Другої, Безименка Перша стала просто Безименка (Безім’янка). Назва села походить від назви балки Безіменної, в долині якої розташувалося село.
СЕЛО САДОВЕ
Засноване село в 1911 році українцями. Виникло Садове в північній частині існуючого тоді саду, що належав громаді села Тузли. Звідси і назва села – Садове.
СЕЛО ВЕСЕЛЕ
Село виникло в 1911 році, засноване вихідцями з різних сіл Аккерманського повіту. Назва походить від балки, на якій і виникло село. 10 лютого 1987 року Веселе було виділено зі складу с. Садове.
СЕЛО БАЗАР'ЯНКА
Село виникло в 30-х роках XIX століття на східному березі о. Базир’ян (зараз Солоне), де до 1807 року розташовувався однойменний татарський аул. Назва села тюрского походження, вірогідно від особистого імені Басира, Басирян.
У 1890-1891 рр. на південь від села оселилися німецькі колоністи і відбудували свою колонію. Пізніше вони заснували нове село, яке отримало назву Люксембург (з 1945 року Ясногородка).
Осінню 1940 німці покинули Базар'янку, а на їх місці оселилися жителі довколишніх бессарабських сіл і депортовані селяни із Західної України.
У 1944 році в селі був організований радгосп «Приморський». Основним напрямком діяльності господарства було вирощування, переробка та виготовлення вин з кращих сортів винограду.