ДУШКОВ Андрій Андрійович
Душков Андрій Андрійович
Андрій Андрійович Душков народився 15 січня 1980 року в селі Базар’янка Татарбунарського району Одеської області.
Дитинство Андрія минуло у рідній Базар’янці. Він відвідував дитячий садок «Берізка», а у 1987 році пішов до першого класу місцевої школи.
У 1995 році закінчив школу та вступив до Татарбунарського професійно-технічного училища №23, навчання в якому завершив у 1997 році.
28 травня 1998 року Андрія призвали на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Службу проходив у Київській області — у Броварах та селищі Калинівка, у розвідувальному підрозділі.
24 листопада 1999 року був звільнений у запас.
Повернувшись додому, Андрій почав працювати трактористом у тракторній бригаді радгоспу-заводу «Приморський».
11 листопада 2001 року Андрій одружився з Охріменко Наталією, жителькою села Миколаївка Білгород-Дністровського району Одеської області.
23 липня 2002 року у родині народилася донька Марія.
23 січня 2006 року народився син Павло.
Мирне життя родини змінила війна, яка для Андрія розпочалася задовго до повномасштабного російського вторгнення.



З початком бойових дій на сході України Андрій був мобілізований у першу хвилю мобілізації.
1 квітня 2014 року він став до служби у Білгород-Дністровському прикордонному загоні.
Після проходження відповідної підготовки 20 вересня 2014 року вирушив у район проведення Антитерористичної операції для виконання бойових завдань.
Службу проходив у Луганській області, зокрема в районі міста Лисичанськ.
18 березня 2015 року Андрія було звільнено у запас. За участь у захисті України він отримав посвідчення учасника бойових дій.

Після повернення до мирного життя працював водієм у приватному підприємстві «Панченко».
16 січня 2020 року у родині народився молодший син Костянтин.
Андрій був батьком трьох дітей — доньки Марії та синів Павла і Костянтина.


24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Для Андрія рішення знову стати на захист держави не було новим чи випадковим — він уже мав військовий досвід і пройшов бойові дії на сході України
у 2014–2015 роках.
З перших днів повномасштабної війни Андрій знову став на захист своєї родини, громади та України.
Він продовжив виконувати військовий обов’язок, захищаючи державу від російської агресії.



16 березня 2024 року поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області Андрій Душков отримав бойове поранення, внаслідок якого його життя обірвалося.
Йому було 44 роки.
Вдома на нього чекала родина — дружина та троє дітей.
Андрій належав до тих Захисників, для яких війна почалася не у 2022 році. Ще у 2014 році він став до лав оборонців України, виконував бойові завдання на Луганщині, повернувся додому, працював, виховував дітей, будував звичайне мирне життя.
Коли ж велика війна прийшла на всю територію України, він знову став до строю.
Поховали Андрія Андрійовича Душкова на місцевому кладовищі села Базар’янка Тузлівської громади Білгород-Дністровського району Одеської області.


Провести Захисника в останню путь прийшло дуже багато людей — рідні, друзі, односельці, побратими, військовослужбовці.
Це була велика спільна скорбота громади і водночас свідчення того, наскільки Андрія поважали ті, хто його знав.
Він прожив життя, у якому були праця, родина, служба, відповідальність і захист своєї країни.
Ще у 2014 році Андрій став на захист України. Повернувшись із зони бойових дій, продовжив працювати, виховувати дітей, жити звичайним мирним життям.
А з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав оборонців держави.
Він залишив після себе не лише спогади.
Залишив родину, дітей, людей, які пам’ятають його добрим словом, і гідний слід у житті своєї громади.
2 липня 2025 року у Тузлівській громаді відкрили Меморіал Пам’яті і Слави, присвячений полеглим Захисникам громади.
Серед тих, чиї імена увічнено на Меморіалі, — Андрій Андрійович Душков.
https://www.youtube.com/watch?v=D6-_SvZA8Cs
https://www.facebook.com/share/p/19iZnC83AX/
Для рідних він назавжди залишиться чоловіком, батьком і близькою людиною.
Для побратимів — воїном.
Для громади — Захисником, якого знали, поважали і пам’ятатимуть.
Світла пам’ять Андрію Андрійовичу Душкову!
Вічна шана Захиснику України!

